Школа в селі Чечеліївка як життєвий проект

«Хороша школа, сильна школа, славетна школа, відома школа…» Хто з нас не вимовляв цих слів, коли хотів позитивно оцінити таке багатовимірне поняття як школа. Школа, як і людина, а точніше, як людська родина, переживає різні періоди свого буття, має свої злети і падіння, щасливі й невдалі періоди. Звісно, якщо казати про живу школу, частину нашого життя, а не формально-адміністративну одиницю освітньої системи.

2012 рік!!! Цей рік став визначальним в історії нашого закладу. Колектив здобув перемогу у Всеукраїнському конкурсі-захисті сучасної моделі навчального закладу «Школа сприяння здоров'ю» у номінації «Загальноосвітній навчальний заклад». А потім було запрошення до участі в роботі четвертої Всеукраїнської виставки-презентації «Інноватика в сучасній освіті» … І знову приємні нагороди – Дипломи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Національної академії педагогічних наук України «За активне упровадження інноваційних освітніх технологій» (колектив школи) та «За плідну працю з упровадження освітніх інновацій» (директор школи). Далі - презентація досвіду роботи на Міжнародній науково-практичній конференції «Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю в Україні: стан і перспективи розвитку». Зустрічі, нові знайомства, незабутні враження від почутого і побаченого… Оцінка себе, як кажуть, «у просторі і в часі».

Скільки подій за такий короткий проміжок часу!!!

З огляду на це, подумки гортаєш сторінки історії своєї школи, якій віддано майже 30 років професійного життя, більше 20 років керівництва педагогічним колективом, розмірковуєш про її минуле, аналізуєш сучасне, замислюєшся над майбутнім.

У нашому плинному й такому нестабільному житті часовий відрізок 30 років – це вже привід для певних узагальнень.

Отже, офіційна назва - Чечеліївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Петрівської районної ради Кіровоградської області. Це типова споруда без претензій на архітектурну оригінальність або хоча б на будівельну якість. Але з цим уже нічого не вдієш... А от над змістом, наповненням навчального закладу ще працювати й працювати. «То з чого ж все почалося?» – запитаєте Ви.

Це питання постало і перед нами, тому ми скористалися старою доброю порадою від Льюїса Керрола з «Аліси в країні чудес»: «Якщо не знаєш з чого почати, почни з самого початку». На мій погляд, усе в становленні й розвитку нашого навчального закладу має досить логічний вигляд. Для того щоб школа стала успішною, як казав Остап Бендер, необхідна «плідна дебютна ідея», яка б охоплювала всі головні напрями діяльності школи, щоб вона могла об’єднати дітей і дорослих і була спрямована на досягнення конкретних позитивних результатів.

І тут на допомогу нам прийшли прості ІСТИНИ…

ІСТИНИ-ГОРИ дані нам для того, щоб збудувати свій дім на міцному фундаменті. Наш навчальний заклад як соціально-педагогічний феномен має міцний фундамент. Як не дивно, спочатку він сформувався у наших серцях завдяки знайомству з незвичайними людьми і незвичайними школами.

ІСТИНИ-РІКИ ми використали щоб утамувати спрагу і плисти ними в пошуках нових горизонтів.

ІСТИНИ-ЗОРІ – щоб вони вказували нам шлях навіть у найтемніші ночі.

Людина – дивне створіння. Увесь час шукає, інколи навіть сама забуває, що шукає. Усе життя будує. Коли мости, коли мури, коли будинки. Вибудовує міцний фундамент для самої себе, бо коли фундамент не міцний, усе швидко руйнується і їй доводиться починати будівництво спочатку. І так щоразу, поки не усвідомить, що починати потрібно з фундаменту.

А який він, цей фундамент? Кожен з нас будує фундамент із власних істин і цінностей, і коли такий фундамент усвідомлений і збудований, легше рухатися по життю. Бо маєш основу.

І ось тут у пошуках нам на допомогу приходять ІСТИНИ-РІКИ. Ми починаємо бачити свої власні межі, а відповідно, і нові власні горизонти. Бо якщо не усвідомлюєш своїх меж, як ти усвідомиш горизонт?.. Ріки стають нашим джерелом, пам’ятаєте: не пливи за течією – стань течією сам...

Стартом для перегляду позицій школи стала її участь у 2006, а потім і у 2009 роках у районному та обласному етапах Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращу модель навчального закладу – Школи сприяння здоров’ю. Тоді представлену нами модель визнали однією з кращих у області. За результатами участі наш навчальний заклад був включений до обласної мережі Шкіл сприяння здоров’ю.

Це було 7 років тому і стало поштовхом до цілої низки принципових змін у погляді учителів, батьків та учнів на школу і ролі кожного в шкільних перетвореннях. Подобалось нам це чи ні, але зміни в суспільстві, екологічна ситуація, результати моніторингу стану здоров’я учнів все активніше нагадували про себе, стукаючи в шкільні шибки, і школа їх мала почути. Вона їх почула.

І переді мною, як керівником навчального закладу, постало безліч запитань:

• Як визначити стратегію розвитку школи й технологію керування нею, створити комфортний навчальний простір?
• Оволодіння якими знаннями й навичками дозволить бути конкурентоспроможними?
• Як зробити методичну роботу в школі результативною і адресною?
• Як створити педагогічну платформу однодумців для справжньої атмосфери творчості?
• Здоров’язбережний урок… Яким він має бути?...

Зовсім скоро всім стало зрозумілим - щоб стати привабливою, набути свого неповторного образу, школа повинна мати:

• розуміння своєї місії, чіткі пріоритети, власну філософію;
• виразну систему цінностей, звичаїв, традицій;
• власну оригінальну систему методичної роботи;
• надійних партнерів, однодумців. Тих, хто опікується долею освіти.

Розуміти, усвідомлювати й опановувати філософію здорового способу життя, використання здоров’язбережних технологій недостатньо. Треба було діяти. Ідея без втілення, мов ранок без сходу сонця. Тому кілька років тому педагогічний колектив ступив на шлях активного створення діючої моделі Школи сприяння здоров’ю.

Тільки творчі, вимогливі до себе професіонали здатні відгукнутися на заклики сьогодення та не боятися змін, хоча вони потребували від моїх колег перебудови, великої роботи над собою. Це складно, і не всім під силу, а загальний ритм не давав змоги зупинятися або зволікати. Тому з часом склався педагогічний колектив, здатний відчувати потреби часу, його рух, колектив, здатний до саморозвитку.

Шлях до створення бажаної моделі школи був нелегким, але цікавим:

• вивчили нормативно-правову базу, досвід вітчизняних і закордонних колег у питаннях організації ШСЗ;
• визначили мету та завдання;
• об’єктивно оцінили умови, які має заклад і потенційні можливості педагогічного колективу;
• провели опитування, анкетування педагогів,батьків, дітей;
• забезпечили медичний та психолого-педагогічний супровід учасників НВП;
• внесли зміни до Статуту школи;
• розробили Концепцію розвитку Школи сприяння здоров’ю;
• забезпечили кадрову комплектацію (у штаті з’явились посади практичного психолога, медичної сестри, соціального працівника);
• провели навчання педагогічних працівників, які викладають курс «Основи здоров’я», спецкурс «Школа проти СНІДу» на основі розвитку життєвих навичок (з метою підготовки вчителів-тренерів);
• створили оптимальні умови для дітей, обладнали кабінети фахівців: практичного психолога, медичної сестри, соціального працівника, кімнату для занять психолога з дітьми, тренінговий кабінет, кабінет основ здоров’я, тренажерну залу;
• налагодили взаємозв’язки з державними установами та громадськими організаціями.

Ми проклали свій шлях … й побудували інноваційну модель ШСЗ.

Тому з 2006 року школа забезпечує умови та механізми реалізації педагогічної ідеї навчального закладу щодо сприяння здоров’ю, здійснює навчання і виховання в інтересах особи і суспільства, створює сприятливі умови для всебічного розвитку здорової особистості. Сьогодні у школі розроблена і втілюється в життя власна концептуальна модель навчального закладу – Школи сприяння здоров’ю.

Ось уже впродовж кількох років вся система розвивається під кутом зору збереження здоров’я дитини. У процесі роботи було створено валеологічно насичений простір школи, залучено до співпраці батьків, учителів, представників громади, створено оздоровчо-валеологічну структуру з активною участю медичного працівника, психолога, соціального працівника.

Педагоги творчо реалізують на практиці нові ідеї, впроваджують нові форми, методи та способи педагогічної діяльності з урахуванням методичної проблеми школи, використовують методичні рекомендації, розроблені вченими, методистами, кращими вчителями. Мої колеги знаходяться в пошуку та апробації здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій, впровадження яких сприяє збереженню здоров’я наших вихованців. Саме для цього ми і працюємо. Їх дивуємо. Заради них вигадуємо нове і ризикуємо. Їх довіру намагаємося заслужити.

Усі можливості, закладені в навчальному плані, усі години для факультативних, додаткових та індивідуальних занять набули назви «курсів за вибором», спецкурсів і були запропоновані учням, батькам, колегам.

Проблема школи реалізується через валеологізацію навчально-виховного процесу (ранкові зустрічі, використання парт-комірок, дихальну та пальчикову гімнастику, вправи для формування постави, використання корсетів для корекції постави, рухливі ігри на перервах, використання елементів казкотерапії, музикотерапії, ароматерапії, кольоротерапії) та систему різноманітних позакласних заходів. Традиції стали особливою сторінкою життя школи, бо це те, що об’єднує педагогічну родину, робить її колективом однодумців, дозволяє розкрити неповторну індивідуальність кожної дитини: дні здоров’я, уроки здоров’я, туристичні походи, спортивні змагання. А різноманітні виставки, зустрічі, свята та презентації сприяють розвитку духовності наших вихованців.

У школі проводиться багатопланова робота з формування здорового способу життя через власну творчість дитини. Для занять улюбленою справою чи видом спорту є і можливість, і вибір. Це можуть бути шахи, шашки, нарди, а для когось - гімнастика. Учні тренуються у тренажерній залі із сучасним тренажерним обладнанням.

Зацікавленість у результатах своєї праці, прагнення до саморозвитку і самовдосконалення, уболівання за імідж школи – основні складові внутрішньої мотивації кожного учасника навчально-виховного процесу.

Різні за досвідом, віком і статтю особистості об’єднали свій розум і професійний талант заради сходження до успіху – створення Країни знань, назва якій – Чечеліївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. При цьому кожен член колективу віддає частку своєї душі, професіоналізму, прагне досягти нового.

Ось так і пишеться шкільна поема... Складають її адміністрація, учителі, бібліотекар, психолог, технічний персонал – чуйні, хазяйновиті люди. Пишуть поему і батьки, свої запашні епітети вплітають у канву творчості шкільного життя і працівники шкільної їдальні, усе роблять для добробуту та здоров’я учнів.

Імідж школи базується на здатності бути ініціатором цікавих починань, створенні комфортного освітнього простору, де кожній дитині забезпечується рівний доступ до якісної освіти, де панують доброзичливість і підтримка, атмосфера спокою і затишку, довіра і співпраця між школою, батьками, громадськістю.

Проте головна відмінність, яку неможливо вписати в жодні таблиці та рамки людських цінностей, - це позитивне ставлення педагогів до дітей, їхнє бажання працювати з ними й бути носіями добра, толерантності та гуманізму.

Навчальний заклад, прагнучи знайти своє обличчя, почав рухатися власною траєкторією, створював найбільш сприятливі умови для задоволення запитів учнів і батьків. Колектив школи протягом останніх років намагається вийти з ряду «типових» шкіл.

Ми усвідомили, що розвиток школи не може здійснюватися без засвоєння нового, без інноваційних процесів, які дають змогу професійно саморозвиватися й творчо реалізуватися всім учасникам навчально-виховного процесу.

Сьогодні колектив закладу перебуває на цікавому, важливому і необхідному шляху, на якому трапляються труднощі, але готовий до їх подолання. Зустрічаються прихильники – ми їм допомагаємо, хто не розуміє – готові пояснювати.

Коли ми зрозуміли, що сила, яка дозволяє зробити нам все що завгодно, стати тим, ким ми хочемо, досягти всього, до чого ми прагнемо, перебуває всередині нас, тоді і лише тоді до нас прийшов життєвий успіх – наш власний успіх! Жодну велику справу люди не здійснювали без віри в те, що всередині них міститься велика сила, яка перевищує будь-які інші сили й обставини, з якими їм доводилось стикатися.

Успіх, перемога за будь-яких обставин відбувається спочатку у нашій свідомості. Необхідно програмувати себе на успіх, він допомагає багатьом, поразка не допомагає нікому!

Реалізація обраної моделі сприяла конкретним результатам у роботі кожного вчителя. А саме:

• підвищенню категорії;
• участі та перемогам у Всеукраїнських, обласних, районних конкурсах професійної майстерності;
• поширенню передового педагогічного досвіду серед освітян району, області, країни;
• друк в освітянській пресі.

Усе це дозволило моїм колегам перейти на більш високий рівень професійної компетентності, досягти свого наступного акме.

Я ціную своїх колег за професіоналізм, прагнення до саморозвитку й допомогу у вирішенні поставлених завдань.

Вірю в краще майбутнє, у правильність своїх намірів та в колектив, який мене підтримує, і це додає сили й наснаги в роботі.

У дитинстві всі маленькі хочуть стати великими. Коли ми починали працювати над реалізацією Концепції школи сприяння здоров’ю, наша мета теж була стати великими - наздогнати і перегнати Веселівську школу чи школу № 31 міста Кіровограда… У якийсь момент ми з подивом виявили, що мета досягнута, а життя триває… і для цього нового життя вже потрібна нова мета. Яка? Ми зрозуміли, що вона має бути вищою, кращою, недосяжнішою – як засніжена вершина, що торкається верхівкою хмар. І формулюють її вже інші поняття – не кількісні, а якісні. Цього року ми знову намагаємося відповісти для себе на ці запитання. Ми вже підросли і цілі наші вибудовуємо за іншим принципом. І це вже не наздоганяли, і не переганяли, і взагалі не перегони.

Це те, що називають «свій шлях». І на цьому шляху – самовдосконалення і служіння нашим дітям, піклуванню про їх здоров’я – немає і не може бути ніяких кінцевих цілей.

За кожним розв’язаним завданням виникає наступне. І суть цього руху полягає власне у русі, у тому, щоби щомиті і щохвилини бути корисним і потрібним тим, кому ми служимо – нашим дітям.

Сьогодні ми вийшли за межі освітнього простору школи й перетворились на центр місцевої громади. Наш заклад є ресурсом не тільки для навчання дітей, а й центром здоров’я. Школа відкрита 24 години на добу, сім днів на тиждень. Вже багато років ми розвиваємо партнерські відносини з батьками, громадськими організаціями, місцевими органами влади.

У 2010 році колектив розпочав роботу над проблемою: «Громадсько активна школа як засіб реалізації здоров’язберігаючої, здоров’яформуючої політики навчального закладу - Школи сприяння здоров’ю».

Між школою і громадою села налагоджено взаємовигідне партнерство, яке сприяє розвитку спільноти, зміцненню матеріальної бази закладу, підвищенню громадської активності учнів, набуттю ними знань і навичок, необхідних для участі в соціально значущих проектах і акціях.

Колектив нашої школи оцінює себе як громадсько-активний і прагне працювати за моделлю саме такої школи. Системна й скоординована робота адміністрації школи, педагогічного колективу, учнів, батьків та всієї громади спрямована на те, щоб школа стала освітнім, культурним, громадським ресурсним центром села.

У 2012 році ми зареєструвалися як громадсько активна школа (ГАШ) в онлайн-базі ГАШ України на сайті Всеукраїнського фонду «Крок за кроком». Це дало змогу знайти однодумців, пересвідчитись у правильності обраного шляху розвитку школи та громади.

У квітні 2012 року взяли участь у навчально-практичному тренінгу «Міжнародні стандарти якості діяльності громадсько активної школи», який проводився за сприяння ВФ «Крок за кроком».

Технологія та інструментарій самооцінювання діяльності ГАШ, з якими ми познайомилися під час тренінгу, допомогли нам визначитися з основними напрямками подальшого розвитку діяльності школи як громадсько активної.

Сьогодні навчальний заклад є учасником проектів із пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку:

• Національний проект «Відкритий світ».
• Впровадження програми Intel® «Шлях до успіху»
• Впровадження Програми «Школи-новатори»
• Проект «Fair Play – Чесна Гра» - один з найуспішніших проектів, орієнтованих на популяризацію футболу і здорового способу життя серед дітей та молоді, що ефективно об’єднує зусилля багатьох державних, міжнародних та неурядових організацій. Успішна реалізація його першого етапу (перша ліга) дала нам можливість забезпечити заклад футбольним інвентарем та екіпіруванням.
• Впровадження проекту ІСУО (Інформаційна система управління освітою) у школі. Програми «КУРС: Школа» і «КУРС: Сайт»
• Проект «Світло, тепло і затишок шкільному дому – здоров’я поколінню молодому». Основна проблема проекту полягає у створенні прийнятного температурного режиму у закладі на основі комплексного підходу до енергоефективності та енергозаощадження з направленням у подальшому вивільнених коштів на зміцнення матеріально-технічної бази Школи сприяння здоров’ю.

Що це нам дає? Безумовно:

• закріплення позитивного іміджу закладу;
• зростання інтересу споживачів освітніх послуг (насамперед батьків) до навчального закладу, якісне виконання їхнього соціального замовлення;
• формування позитивного ставлення до навчального закладу у працівників і дітей;
• покращення якості навчання і виховання;
• удосконалення професійної майстерності педагогів;
• розширення кола послуг, що надає школа;
• сформованість здоров’язбережної компетентності школярів, яка червоною ниткою проходить у Державних стандартах початкової , базової і повної загальної середньої освіти;
• підтримка з боку громади у вирішенні проблем, пов’язаних із матеріально-технічним забезпеченням освітнього закладу;
• реалізація спільних проектів;
• демократизація зовнішнього шкільного простору, системи стосунків у школі.

Школа сьогодні - це такий собі маленький Всесвіт, але не відокремлений, а доповнюючий загальну схему світобудови. Мікросередовище школи пов’язане з реальним життям сільської громади: ми не відгороджуємо наших вихованців від реального життя односельчан, жителів району, області, України, світу… Педагоги школи включають це життя у свої уроки, позакласну роботу, створюючи єдине поле громадянського виховання всіх учасників навчально-виховного процесу. Ми чітко визначили свою місію – надзадачу, іноді недосяжну, далеку, позамежну. Мрію. Наша місія – це не річний план. І навіть не перспективного розвитку. Це та захмарна далечінь, до якої школа прагнутиме із року в рік, з десятиліття у десятиліття. Ми ставимо перед собою інколи навіть нереальні цілі. Хочемо, щоб село (а у ньому - школа!) було найзатишнішим, найчистішим, найквітучішим у районі, щоб воно ніколи не зникло з карти України. Наша мрія вища за сьогоднішні можливості. Стати найкращими, збудувати корт, басейн, посісти всі місця на республіканських олімпіадах, забезпечити стовідсотковий вступ до престижних вузів… Наша робота не позбавлена проблем, але сподіваємося, що саме діяльність школи, як громадсько-активної, допоможе нам разом із дітьми вирішувати проблеми, ефективно долати всі негаразди, по-справжньому розвиватися і рухатися вперед…

Результат роботи – оптимальне функціонування розробленої моделі і ефективна підготовка учнів до самореалізації в дорослому житті. Відповідність випускників створеній моделі ми розглядаємо як показник ефективності діяльності закладу. Життєві досягнення випускників останніх років підтверджують, що набуті ними якості і уміння, допомагають їм адаптуватися й досягти успіху в житті. Я вважаю нашу школу успішною, бо успішними є її випускники. І це не тільки тому, що вони вступають на навчання до престижних ВНЗ. Ми бачимо успішність у значно ширшому і, на наш погляд, значно глибшому аспекті.

По-перше, наші випускники мають оптимістичний погляд на життя, усвідомлюють свою місію в ньому й розуміють значення справи, яку сьогодні робить школа, а отже, й кожен із них.

По-друге, вони зорієнтовані на діяльність як основу свого добробуту й можливість поліпшити навколишній світ. При цьому молоді люди привчені до ритмічної зміни діяльності: кожен день шкільного життя дарує великий простір для зміцнення здоров’я, позитивні емоції для душі, енергію для інтелекту. Так у наших учнів формуються життєдайні навички здорового способу життя. Це щоденний догляд за тілом, розумом, і найголовніше – за душею.

По-третє, нашим дітям притаманне відчуття єдиної шкільної родини, де пам’ятають очі, усмішку, характер кожного, цінують людські чесноти і прагнення кожного робити самого себе та радіють успіхам на цьому шляху. І це велике щастя для них.

Ось чому шкільна сім’я є тим кораблем, який постійно в плаванні, але координати його завжди відомі всім випускникам. І вони за першої нагоди летять до нього на побачення. Це відчуття братерства притаманне всім, хто втаємничений у шкільне життя: учням, педагогам, батькам, випускникам, друзям школи.