Ми пишаємось своїми випускниками
Басараб Яна, випускниця 2009 року, фармацевт
Позивай Ігор, випускник 2003 року
Позивай Тетяна, випускниця 2001 року
Амілаханова Фатіма, випускниця 2002 року, лікар-окуліст
Кущ Ігор, випускник 2006 року
Яротник Олена, випускниця 2007 року, експерт технічний з промислової безпеки
Філіпенко Олександра, випукниця 2009 року, лікар-ветеринар
Наша гордість
Димеденко Руслана Анатоліївна
ТВОРЧЕ РЕЗЮМЕ
«Я шкільний лідер і за мною майбутнє»
Я Руслана Демиденко – Чечеліївської школи учениця,
А для рідних тата й неньки – просто донька-помічниця.
А ще подруга, порадниця і для братика – наставниця.
У школі на гуртки ходжу і дружбу з усіма воджу.
Шкідливих звичок я не маю – займатися туризмом полюбляю.
У вільний час книжки люблю читати,
і звідти зерна знань собі збирати.
Щоб перевірити свої уміння і знання,
Беру я участь у конкурсах «Геліантус», «Кенгуру»,
«Колосок» та «Левеня».
Не маю часу нудьгувати - люблю стежки екологічні прокладати.
У будь-яку пору року подобається з друзями подорожувати,
Помітивши цікаве щось –негайно ж його сфотографувати.
Мріяти, допомагати і добро творити,
Інакше просто я не вмію жити.
У проектах «Серце до серця» та «Поділись своїм теплом» - я волонтер
Акцій, конкурсів, змагань, олімпіад – призер.
А ще в загоні барабанщиць я займаюсь,
І відродити справу цю потрібну намагаюсь.
Себе без КВК і ДЮР – я вже не уявляю,
І в складі цих команд честь школи захищаю.
Хоча й твердий характер маю, та до думки друзів завжди прислухаюсь.
Старших себе поважаю, малюків не ображаю.
Як майбутній повноправний громадянин України
я беру участь у соціальному житті своєї «малої батьківщини».
Прибрати територію, розчистити джерельце,
Посадити квіти, кущ калини і деревце.
Очолити проекти ці берусь я залюбки,
Реалізувати ж допоможуть їх друзі-однокласники.
Я розумію, що шкільні роки – це той корисно-продуктивний час,
коли ми маємо можливість пізнавати, відкривати,
активно вдосконалювати самих себе і всіх навколо нас!
Життя одне для кожного – це добре пам’ятаю,
Тому й прожити його гідно я бажаю.
Відповідати маю за всіх, хто іде зі мною.
«Не можу», «не хочу», «втомилась » - сказати не смію я
Битви найважчі завжди – «двобої сама із собою»,
саме тоді я бачу сутність у чім моя.
Ось так і йду я по життю з девізом лідера:
«Час неможливо спинити. Рух зупиняти не варто.
Просто вести за собою, вірити, знати, йти,
мати потрібну точку в топографічних картах,
й наперекір невдачам, долі постійним жартам,
через бетонні мури рухатись до мети».
Лінтур Вероніка
Курочкін Євгеній
Дар’єв Влад
Шаповал Олександра
Коментарi