Ми пишаємось своїми випускниками

Басараб Яна, випускниця 2009 року, фармацевт

Позивай Ігор, випускник 2003 року

Позивай Тетяна, випускниця 2001 року

Амілаханова Фатіма, випускниця 2002 року, лікар-окуліст

Кущ Ігор, випускник 2006 року

Яротник Олена, випускниця 2007 року, експерт технічний з промислової безпеки

Філіпенко Олександра, випукниця 2009 року, лікар-ветеринар

Наша гордість

Димеденко Руслана Анатоліївна

ТВОРЧЕ РЕЗЮМЕ

«Я шкільний лідер і за мною майбутнє»

Я Руслана Демиденко – Чечеліївської школи учениця,

А для рідних тата й неньки – просто донька-помічниця.

А ще подруга, порадниця і для братика – наставниця.

У школі на гуртки ходжу і дружбу з усіма воджу.

Шкідливих звичок я не маю – займатися туризмом полюбляю.

У вільний час книжки люблю читати,

і звідти зерна знань собі збирати.

Щоб перевірити свої уміння і знання,

Беру я участь у конкурсах «Геліантус», «Кенгуру»,

«Колосок» та «Левеня».

Не маю часу нудьгувати - люблю стежки екологічні прокладати.

У будь-яку пору року подобається з друзями подорожувати,

Помітивши цікаве щось –негайно ж його сфотографувати.

Мріяти, допомагати і добро творити,

Інакше просто я не вмію жити.

У проектах «Серце до серця» та «Поділись своїм теплом» - я волонтер

Акцій, конкурсів, змагань, олімпіад – призер.

А ще в загоні барабанщиць я займаюсь,

І відродити справу цю потрібну намагаюсь.

Себе без КВК і ДЮР – я вже не уявляю,

І в складі цих команд честь школи захищаю.

Хоча й твердий характер маю, та до думки друзів завжди прислухаюсь.

Старших себе поважаю, малюків не ображаю.

Як майбутній повноправний громадянин України

я беру участь у соціальному житті своєї «малої батьківщини».

Прибрати територію, розчистити джерельце,

Посадити квіти, кущ калини і деревце.

Очолити проекти ці берусь я залюбки,

Реалізувати ж допоможуть їх друзі-однокласники.

Я розумію, що шкільні роки – це той корисно-продуктивний час,

коли ми маємо можливість пізнавати, відкривати,

активно вдосконалювати самих себе і всіх навколо нас!

Життя одне для кожного – це добре пам’ятаю,

Тому й прожити його гідно я бажаю.

Відповідати маю за всіх, хто іде зі мною.

«Не можу», «не хочу», «втомилась » - сказати не смію я

Битви найважчі завжди – «двобої сама із собою»,

саме тоді я бачу сутність у чім моя.

Ось так і йду я по життю з девізом лідера:

«Час неможливо спинити. Рух зупиняти не варто.

Просто вести за собою, вірити, знати, йти,

мати потрібну точку в топографічних картах,

й наперекір невдачам, долі постійним жартам,

через бетонні мури рухатись до мети».

Лінтур Вероніка

Курочкін Євгеній

Дар’єв Влад

Шаповал Олександра